балакун


балакун
(той, хто полюбляє поговорити, балакуча людина), балаклій, балакайло, говорун, торохтій, лепетун, лепетень; баляндрасник (той, хто полюбляє занадто говорити, пересипаючи мову жартами); балясник, веселун, щебетун, щебетій, цвентюх, цокотун (той, хто багато і жваво говорить)
Пор. базіка, балакуха

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • балакун — а/, ч., розм. Балакуча людина; базіка. || зневажл. Людина, яка любить багато говорити про що небудь, не виконуючи того на ділі …   Український тлумачний словник

  • балакун — іменник чоловічого роду, істота розм …   Орфографічний словник української мови

  • балагур — а, ч., розм., рідко. Той, хто любить балагурити; балакун …   Український тлумачний словник

  • балакало — а, ч. і с., діал. Балакун, пустомеля …   Український тлумачний словник

  • балаклій — я/, ч., діал. Балакун, пустомеля …   Український тлумачний словник

  • балакуха — и, розм. Жін. до балакун …   Український тлумачний словник

  • баляндрасник — а, ч., розм. Той, хто любить баляндраси точити; балакун …   Український тлумачний словник

  • галайко — а, ч., діал. Крикун, балакун …   Український тлумачний словник

  • говорун — а/, ч., розм. Той, хто любить поговорити; балакун …   Український тлумачний словник

  • дробитько — а, ч., діал. Балакун із невиразною мовою …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.